Лікар радить, консультує, інформує
В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКДЛАДІ ПРАЦЮє Старша медична сестра:
Калашнікова Римма Олександрівна
Як підготувати дитину до вступу
в дошкільний заклад
Процес звикання дитини до нових соціальних умов значною мірою залежить від внеску батьків у її виховання: рівня сформованості у неї елементарних навичок самообслуговування, гри, мовленнєвого розвитку, вміння поділитися іграшкою тощо.
Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, їсти хліб з рідкою стравою. Привчайте дитину користуватися серветкою, дякувати після їжі.
Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання, як у міру потреби, так і до та після їжі; підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися носовою хустинкою.
Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщик.
Малюку буде легше адаптуватися в колективі, якщо він знатиме не лише імена вихователів, але й буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи ще до приходу у дитячий садок.
Дитина має знати, в яких випадках їй слід звертатися за допомогою до вихователів. Всі ці знання дитина може набути, спостерігаючи за іншими дітьми, а також удома у рольових іграх із батьками.
Характер адаптації дитини багато в чому залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад. Розповідаючи дитині про дитячий садок, уникайте фраз типу: «От підеш до садка, там тебе швидко всього навчать», або «Там добра тьотя-вихователька буде дозволяти тобі робити все, що захочеш». І те, й інше однаковою мірою погано, бо не відповідає дійсності, з якою зустрінеться дитина, прийшовши до дитячого садка. І аж ніяк не варто залякувати малюка: «Не будеш слухатися - віддам до садочка», а згодом, коли вона вже відвідуватиме його, погрожувати залишити її там, якщо не перестане плакати або вередувати. Щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, слід підготувати його до цього - сформувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка, батьки досить часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити в групу. Але можна виховати зовсім інше ставлення до дитячого садка - бадьоре, радісне, якщо пояснити малюкові, що новий для нього дім - то життєва потреба, що він росте і переходить на нову сходинку свого розвитку, тож йому потрібні інші умови, потрібне товариство однолітків. За такого настрою народжуватимуться позитивні почуття, бажання йти на зустріч з новими товаришами, з якими так цікаво грати, спілкуватися. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.
Спокійному і впевненому адаптуванню малюка до дитячого садка сприятиме проінформованість про життя в ньому. Цьому може сприяти гра-драматизація. Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди, Катрусю, привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (показують). Ти обідатимеш з дітьми за столом (садовлять ляльку за іграшковий стіл). У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво й весело гратися. А потім за тобою прийде мама». Далі "цей варіант доцільно розіграти вже з дитиною.
Дитину треба ознайомити з дошкільним закладом ще до того, як вона туди прийде на весь день. Спочатку слід прийти на вечірню прогулянку, подивитися, як діти граються, як розходяться по домівках. Важливо звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей додому, ніхто з них не залишається на ніч, що вночі дитячий садок не працює. А от наступного дня діти знову приходять сюди. Це має закарбуватися у свідомості дитини. Це треба зробити тому, що почуття часу у дітей ще не сформоване, і коли вони потрапляють до дитсадка, то багатьом здається, що їх вже ніколи звідси батьки не заберуть, що це «назавжди».
За кілька днів, можна буде прийти на денну прогулянку. Потім зайти в дитячий садок разом зі своєю групою, ознайомити дитину з усіма приміщеннями групи. Батьки, перебуваючи поруч із дитиною зможуть пояснити все те, що її цікавить.
У перші дні час перебування дитини в дитячому садку має бути скорочено до кількох годин: тривале перебування у незнайомому оточенні ще заважке для неї. Нехай перший раз дитина побуде в новому колективі 1,5-2-2,5 год. Було б дуже добре, щоб перший день у дитячому садку випав на середину тижня, ближче до вихідних.
Не варто залишати дитину на денний сон, якщо вона ще не звикла до групи.
Поступово час перебування в групі можна збільшувати на 1-2 год.
Не менше ніж за 2,5-2 місяці (а то й півроку-рік), до того як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група дитячого садка, що відповідає їй за віком. Якщо домашній режим і режим дитячого садка кардинально відмінні у часі й послідовності режимних моментів, не зайве проконсультуватися у дільничного педіатра або лікаря дошкільного закладу.
За кілька тижнів до вступу у дитсадок, а також у період адаптації, у раціоні харчування дитини має бути велика кількість свіжих фруктів та овочів, салатів, у яких багато вітамінів та біологічно активних речовин.
Раціональне харчування – провідний фактор у формуванні здоров'я дітей будь-якого віку.
(пам’ятка)
Досить часто діти страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, нервової систем, органів кровотворення. Значно "помолодшала" виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки. Діти частіше страждають на алергійні захворювання, у тому числі на бронхіальну астму, атипічний дерматит. Це далеко не повний перелік.
Більшість захворювань виникає внаслідок порушення обміну речовин із-за нераціонального харчування. До раціону дитини потрапляють неякісні, хімізовані продукти харчування. Якщо мати відмовляється від грудного вигодовування та ще невірно підбирає суміш, вона лишає дитину шансу отримати здоровий життєвий старт.
Склалась уява про те, що дитя можна переводити на дорослий стіл з року. Невірно! Формування здоров'я йде до трьох років, тому до цього віку харчування повинно бути спеціальним дитячим.
Для дитячого харчування неприйнятні: ковбаса (особливо низько - сортова, дешева), маргарини, майонез, кетчуп, плавлені сирки, чіпси, сухарики та молочні продукти з тривалим строком придатності, міцні бульйони, напівфабрикати, річкова риба, копчені продукти, газовані напої та інше. Перелічені продукти не лише не сприяють здоровому, гармонійному розвитку організму, вони, швидше, віднімають дитяче здоров'я. Нагадую, що у дитячому харчуванні не можна замінювати м'ясо ковбасою, вершкове масло маргарином, сметану майонезом. Годувати дитину потрібно тільки якісними продуктами!
Чи безпечні сухарики, чіпси, солоні горішки?
Чіпси та сухарики смажать на олії, при цьому утворюється акриламід – хімічна речовина канцерогенної дії. Чіпси, сухарики вміщують надлишкову кількість жиру, солі, спецій, хімічних доповнень, в тому числі і небезпечний підсилювач смаку глутамат натрію.
Горіхи відносяться до олійних культур, а якщо їх ще обсмажити на олії, ароматизувати, вони можуть викликати гострий розлад травлення, прояви якого - діарея, блювання, можливі віддалені наслідки - погіршення роботи печінки, нирок, підшлункової залози, а в цілому – патологія травної системи, зниження імунітету, збільшення ризику серцево-судинних захворювань.
Чіпси руйнують клітини нервової та кровотворної систем, викликають втому та подразливість, призводять до розвитку анемій та малокрів'я. Як правило, дитина їсть сухарики, чіпси, горішки на прогулянці брудними руками, що може призвести до гострих кишкових інфекцій, глистяної інвазії.
Але не лише сам продукт, а і його обгортка не менш шкідливі. Деякі обгортки викликають рак. У всьому винний токсичний клей, який з обгортки потрапляє до її вмісту. Ціанідні сполуки клею без перешкод потрапляють через обгортку прямо до їжі. Там вони вступають у реакцію з жирами і стають ще більш небезпечними.
Головна проблема - у неякісному клею. Останнім часом у пакуванні їжі використовують не лише дешеві, а й небезпечні клеї технічного призначення, хоча це і заборонено. Продукти з техноклею особливо небезпечні для дітей, бо саме вони - масові споживачі продуктів у яскравих обгортках з фольги. Частіше за все шкідлива фольга (флексообгортка) використовується для чіпсів, печива, майонезу, кетчупу та сухариків.
- Чим можуть бути небезпечні для здоров'я дитини популярні солодощі?
Шоколадні цукерки, здоба, тістечка з кремом, жирне морозиво є високо-калорійними продуктами, до їх складу входить велика кількість жирів та вуглеводів, переробка яких потребує додаткового навантаження на підшлункову залозу. Надмірне потрапляння до організму солодощів, а з ними надлишок вуглеводів, калорій, може викликати незворотні обмінні порушення, "поломки" внутрішніх органів, що призводить до ожиріння, цукрового діабету, розвитку алергійних захворювань.
Давайте ознайомимось із складом звичайної сливово-фруктової карамелі: патока, цукор, вершки пастеризовані, олія кокосова, регулятор кислотності кислота молочна Е270, ароматизатори ідентичні природнім; барвники: диоксид титану Е171, понсо4R Е124, жовтий "сонячний захід" Е110, індигокармін Е132, волого утримуючий агент гліцерин Е422, емульгатор лецитин Е322, сіль. Пастеризовані вершки, швидше за все, соєві, а фруктами карамель лише пахне. Нічого корисного. У карамелі є свій споживач – діти шкільного віку, дорослі, але ніяк не діти двох років. З якого ж віку можна давати цукерки? З трьох років, а краще ніколи. Перевагу віддавайте якісним продуктам від провідних виробників.
Полиці магазинів наповнені різноманітними напоями. Не поспішайте купувати їх дітям. Солодкі газовані напої при регулярному вживанні небезпечні для дитини. Компоненти солодкої "газировки" також сприяють розвитку захворювань органів травлення, цукрового діабету, сечокислого діатезу, сечокам'яної хвороби, крихкості кісток, алергії, зайвої ваги, руйнуванню зубів, виникненню кофеїнової залежності. Візьмемо українську солодку "газировку", прочитаємо склад на етикетці: підготовлена вода, цикломат натрію Е952, аспартам Е951, сахарин Е954, ароматична основа, лимона кислота Е330, двоокис вуглецю, бензоат натрію Е211, має джерело фенілаланіну. Також майте на увазі, що навіть "звичайна" мінеральна вода є лікарським препаратом, яка регулює кислотність шлункового соку, використовується для корегування складу мікроелементів у організмі.
Не можна обійти увагою і такі важливі продукти як складні молочні, а точніше - вершкове масло. Вершковим маслом може називатися продукт, отриманий із вершків, який відповідає вимогам ДСТУ, жирністю не менше 82,5%. Все, що випущено не по ДСТУ, а по ТУ (технічним умовам) або жирністю менше 82,5%, вже не вершкове масло. Якщо продукт виготовлений з вершків без додачі гідрованих жирів, то це вершкове масло. Будь-яка кількість гідрованих рослинних чи тваринних жирів миттєво переводить масло до розряду маргаринів. Запам'ятайте: будь-яка кількість! Якщо у складних молочних продуктах більше 50% молока, то це "молочно-рослинний" продукт, якщо більше половини рослинного компоненту, значить, він повинен називатися "рослинно-молочним" продуктом. Теперішній поділ сурогатів на "бутербродні", "столові", "спеціально для алергіків", "для смаження" тощо – рекламні спецефекти.
Під час наукових досліджень було встановлено, що трансжири винні:
• у погіршенні якості молока матері-годувальниці, передаються з молоком немовляті;
• у народженні дітей з патологічно малою вагою;
• у збільшенні ризику виникнення цукрового діабету;
• у ослабленні імунітету;
• у порушенні ферменту цитохром оксидази, відіграє важливу роль у знезараженні хімічних речовин, канцерогенів і деяких ліків.
Встановлено, що трансжири різко знижують стійкість до стресів, а безхолестеринова дієта у десятки разів підвищує вірогідність розвитку депресії і навіть суїцидів. Про "дієтичність" маргаринів гарно обізнані "брати наші менші" – маргарин може довго лежати за холодильником, і це ніяк не зацікавить мух, гризунів та тарганів.
- Які ж солодощі та напої можна використовувати в дитячому харчуванні?
Оптимальний варіант – фрукти, ягоди, сухофрукти, мед, дитяче та галетне печиво, домашня випічка (на дріжджах, бісквітна з фруктовими, ягідними, сирними наповнювачами), фреш чи спеціальні дитячі соки, молочні коктейлі, киселі, компоти. У невеликій кількості допустимі фабричні мармелад, пастила, зефір, халва.
При покупці продуктів харчування зверніть увагу на пояснення на обгортці. Не купуйте продукти, що містять консерванти, неприродні барвники, ароматизатори та інші хімічні доповнювачі.
Уникайте продуктів харчування, виготовлених з використанням генетично модифікованих організмів (ГМО). І ще: якісні продукти не бувають дешевими.
Загартування та оздоровлення.
У статті 11 Закону «Про дошкільну освіту», зазначено, що дошкільний навчальний заклад забезпечує реалізацію прав дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Одним з пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне виховання дітей. Воно спрямовується на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного фізичної підготовленості та фізичної культури взагалі; на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.
Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, чинними програмами розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку «Малятко», «Дитина», «Українське дошкілля».
Основою системи фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах залишається руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використаних залежно від віку, місця в режимі дня, сезону тощо.
В межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молодшого дошкільного віку, становить 3-4 години, для старших дошкільнят 4-5 годин.
Сукупність організаційних форм роботи, обов’язкових для впровадження в освітній процес, становлять:
v Заняття з фізичної культури;
v Фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури);
v Різні форми організації рухової активності у повсякденні (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята й розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання).
Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі систематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь та навичок у дітей, розвитку їхніх фізичних якостей. Проводяться вони в усіх вікових групах, переважно в першій половині дня – з усією групою або з підгрупами дітей. Заняття проводяться щоденно: двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику (в період з квітня до жовтня за належних погодних умов, систематично, починаючи з середньої групи) і тричі на тиждень під час прогулянок у першій половині дня поза навчальною діяльністю протягом усього року.
Тривалість фізкультурних занять на прогулянках така сама, як і занять в залі, але за холодної днини може подовжуватись на 5 хвилин. Якщо в дошкільному закладі проводяться заняття з плавання, то в день їх проведення не плануються фізкультурні заняття за розкладом і на прогулянці.
Як варіант фізкультурних занять на прогулянках організується дитячий туризм у формі прогулянок-походів за межі дошкільного закладу (пішки, на велосипедах, лижах або санчатах), але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов: лісу, лугу, парку, поля, водойми, лісосмуги тощо. Не можна підміняти зазначену форму роботи цільовими прогулянками та екскурсіями за межі дитячого закладу.
Основна мета прогулянок-походів – оздоровлення дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок у природних умовах та розвиток фізичної витривалості. Їхня тривалість становить: у молодшій групі – 15-20 хвилин, у середній групі – 20-25 хвилин, у старшій групі 25-30 хвилин (в один бік).
Самостійна рухова діяльність дітей є однією з форм активізації рухового режиму. Щодня в усіх вікових групах на неї відводиться час у вільні від занять години ранкового прийому, прогулянок, надвечір’я тощо.
У відведений для самостійної рухової діяльності час із вихованцями різних вікових груп щодня організується також індивідуальна робота з фізичного виховання.
Враховуючи провідне значення ігрової діяльності для особистісного зростання дитини, руховий режим у дошкільному закладі має насичуватися рухливими іграми. Рухливі ігри – після попереднього розучування їх на прогулянках – вводяться до різних форм роботи з дітьми (заняття, свята, розваги, походи, фізкультпаузи тощо). Вони посідають важливе місце і проводяться щодня:
v Під час ранкового прийому (одна-дві гри малої та середньої рухливості);
v На прогулянках у першій та у другій половині дня (на кожну планується не менше 3-4 ігор різної рухливості; при цьому першу гру розпочинають через 10-15 хвилин після початку прогулянки, а останньою проводять малорухливу гру);
v Увечері (після 17.00.-18.00.) дітям пропонують одну-дві гри середньої та малої рухливості.
Фізкультурні свята проводяться, починаючи з середньої групи, 2-3 рази на рік, в фізкультурній залі чи на спортивному майданчику, в басейні. Їм відводиться місце в режимі другої (при потребі першої) половини дня в межах 40-50 хвилин – для середньої групи, однієї години – для старшої групи.
Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється протягом усього освітнього процесу (на музичних та фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, проведення ігор, у самостійній руховій діяльності, в індивідуальній роботі). Неприпустимі численні масові репетиції всього перебігу свята, а також відсторонення когось з присутніх дітей від участі в ньому разом з групою.
Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з першої молодшої групи, один-два рази на місяць (переважно у другій половині дня). Їхня тривалість становить: у групі раннього віку – 15-20 хвилин, у молодшій групі – 20-30 хвилин, у середній – 30-35 хвилин, у старшій – 35-40 хвилин. Місцем проведення слугують : фізкультурна (музична)зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик даної групи, паркова галявина тощо. Обов’язковою є участь кожної дитини.
Дні здоров’я організуються з раннього віку один раз на місяць. Цей день насичується різноманітними формами роботи з фізичного виховання . більшість заходів доцільно проводити на свіжому повітрі, добираючи до них оригінальні комплекси фізичних вправ та інших засобів і нетрадиційні форми проведення: фізкультурні заняття чи дитячий туризм, ранкова гімнастика та гімнастика після денного сну, загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, фізкультурне свято чи розвага, самостійна рухова діяльність тощо. Не залишається поза увагою педагогів і робота з інших розділів програми. Хоча навчальні заняття з них не проводяться, однак дозвілля дітей також заповнюється бесідами, читанням художньої літератури, театралізаціями, самостійною художньою діяльністю на теми здорового способу життя.
Тижні здоров'я організуються подібно до днів здоров'я у час канікул.
Руховий режим дошкільних навчальних закладів передбачає також ряд традиційних оздоровчих заходів (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури).
Ранкова гімнастика проводиться відповідно до вимог чинних освітніх програм та режиму дня.
Гімнастика після денного сну знімає залишки гальмування в корі головного мозку й налаштовує дитячий організм на активну та продуктивну діяльність, а також благотворно впливає на стан постави і склепіння стопи завдяки податливості рухового апарату дитини після відпочинку. Для проведення в дошкільному навчальному закладі доцільні такі її види (на вибір):
v Гігієнічна гімнастика після денного сну;
v Повітряні ванни в русі;
v Коригуючи гімнастика.
Гігієнічну гімнастику проводять в усіх вікових групах після поступового підйому дітей із дотриманням спокійної обстановки й відповідних гігієнічних умов: у спальній кімнаті (на ліжках, біля них); з виходом до групової кімнати чи зали у безпосередній близькості до групи). До комплексу такої гімнастики обов’язково входять загально розвиваючі вправи на різні м’язові групи (зі зручною зміною вихідних положень) та спеціальні вправи для формування стопи й постави. Кількість дозувань така сама, як на ранковій гімнастиці (можна й трохи скоротити).
Повітряні ванни в русі – це та ж сама гігієнічна гімнастика в одночасному поєднанні із повітряною ванною, що передбачає поступове зниження температури повітря у приміщенні під час її проведення відповідно до встановлених норм загартування.
Коригуюча гімнастика проводиться задля корекції порушень постави та плоскостопості. Особлива увага приділяється використанню у вправах великого та дрібного фізкультурного обладнання та інвентарю, добирання допустимих вихідних положень для тулуба рук, ніг.
Фізкультхвилинки та фізкультпаузи є короткотривалими формами активного відпочинку під час навчання.
Фізкультхвилинки вводять до занять пов’язаних з тривалим сидінням дітей на місцях. Вони використовуються, починаючи із середньої групи, з урахуванням того, що перші ознаки втоми у дітей п’ятого року життя виявляються на 7-9 хвилині заняття, шостого року життя на 10-12 хвилині, сьомого року життя – 12-14 хвилині.
Оптимального ефекту фізкультхвилинки набувають за умови забезпечення середнього рівня навантаження, якого досягають завдяки: тривалості заходу (1-2 хвилини); кількості вправ на основні м’язові групи з елементами для дрібних м’язів шиї, п’ястей, стоп та з включенням рухів, протилежних положенню рук, ніг, тулуба, голови на заняттях, по 4-6 разів); темпу виконання вправ (середній чи дещо уповільнений); урізноманітненню вихідних положень; проведенню заключної вправи на зниження фізіологічних навантажень та нормалізацію дихання. Характер вправ узгоджується з характером діяльності дітей на заняттях, зміст віршів-супроводів – зі змістом занять.
Фізкультпаузи (динамічні перерви) рекомендовано для проведення між заняттями, обидва з яких вимагають перебування дітей у малорухливих положеннях. Для них відводиться по 5-7 (до10) хвилин.
Комплекси вправ і форма проведення фізкультхвилинок та фізкультпауз щомісяця змінюються, один раз на місяць у дібрані комплекси вносяться зміни й доповнення.
Загартувальні процедури доповнюють та підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання.
Провітрювання кімнат зазвичай здійснюється через 1,5 -2 години, за холодної погоди – впродовж 15-20 хвилин. У теплу погоду діти навчаються, граються при відчинених кватирках, фрамугах.
Протягове провітрювання (за відсутності дітей) здійснюється 2-3 рази на день і триває 10-13 хвилин. Провітрювання супроводжується вологим прибиранням помешкання.
Для масового використання в режимі дня різних вікових груп рекомендовано традиційне загартування: повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон на свіжому повітрі); водою (місцеві і загальні контрастні обтирання та обливання, умивання, купання); сонцем (сонячні ванни), відповідно до розроблених норм та методик.
