Десять заповедей правильного

воспитания ребенка  

Маленький человечек пришел в большой и непонятный для него мир. И только от родителей зависит, чтобы маленький несмышленыш стал Личностью, счастливым Человеком, идущим Своей Дорогой.

Некий мудрец сказал: «Вы можете не дать своим детям злата и серебра или иного богатства, но дайте им хорошее воспитание и оно станет им земным посохом».

Этот мудрый совет не потерял своей актуальности и сегодня. Но чтобы дать маленькому человеку воспитание, необходимо знать его основные законы или заповеди. Надеемся, что эти заповеди пригодятся молодым родителям, воспитывающим малышей. Но нелишним будет узнать или повторить их и родителям детей старшего возраста.

Будьте достойным примером

Чтобы ребенок вырос добрым, отзывчивым и умным человеком, родителям нужно самим стать такими. Ребенку свойственно подражать. И примером во всем для него являются родители. Так будьте достойным примером своим детям.

Заповедь безусловной любви

Безусловная любовь к ребенку – это любовь за то, что ребенок есть на свете. Не пытайтесь насильно изменить ребенка, не навязывайте ему свои понятия и идеи. Для ребенка с самых первых дней появления на свет очень важна ваша безусловная любовь и забота. От этого зависит, каким будет в дальнейшем человек себя чувствовать: счастливым или ущербным.

Уважайте ребенка

Даже самый маленький несмышленыш – это уже Личность. Дети смотрят на мир открыто. Любят и чувствуют его всем сердцем, доверяют ему. Задача родителей сохранить в детях радость, любовь к жизни, любовь к самим себе. Уважайте своего ребенка и в старости вы получите уважительное отношение к себе с его стороны.

Доверяйте своему сердцу

Мудрость воспитания заложена во всех нас от рождения. Она живет в нашем сердце. А чтобы постичь ее, нужна только любовь. Вы, как никто другой, сможете понять и почувствовать все потребности своего малыша, если будете слушать свое сердце, а не советы окружающих.

Настраивайтесь на хорошее

Ребенок до трех лет имеет необыкновенно сильную связь с матерью. Он чувствует все ее страхи, переживания и тревоги. Поэтому преодолейте их и верьте в благополучие своего ребенка. Ожидайте от него только хорошего. Это поможет малышу вырасти самостоятельным, любознательным и инициативным человеком.

Доверяйте ребенку, чтобы воспитать ответственность

Все дети стремятся быть самостоятельными с самого раннего возраста. Поэтому дайте ребенку такую возможность, конечно, в разумных пределах. Если родительская опека будет чересчур назойлива, возникнет протест в виде упрямства.

Родители должны быть как садовники: оберегать ребенка, а не форсировать его природу и характер.

Постоянно поддерживайте вашего ребенка

Пусть ваш ребенок принимает самое активное участие в жизни семьи. Малыша до года нужно как можно чаще брать на руки. Для него сейчас очень важен постоянный контакт с мамой для дальнейшего нормального развития. Малышу, чтобы стать независимым от мамы нужно пройти стадию абсолютной своей зависимости от нее.

Дети любого возраста должны все время чувствовать поддержку родителей и знать, что они всегда придут к ним на помощь.

Основное воспитание давайте ребенку в возрасте до трех лет.

Наши предки утверждали, что учить ребенка надо пока он лежит поперек лавки. Иными словами необходимо с самого раннего возраста приучать ребенка думать, развивать его любознательность, воспитывать его.

Ребенок имеет право учиться на своих ошибках

Позвольте ребенку совершать ошибки, при условии, что это не будет представлять угрозу для его жизни и здоровья. Это бесценный для него опыт, который необходим, чтобы стать в дальнейшем ответственным за свои поступки. Только пережив отрицательный опыт (плохая оценка в школе или царапины от кошки), ребенок будет доверять родительским предостережениям.

Помогайте ребенку найти свой Путь

Человек только тогда будет счастлив, если идет по Своей Дороге.

Задача родителей – помочь найти эту Дорогу, ничего не навязывая и не принуждая проживать чужую жизнь. Развивайте в своем ребенке индивидуальность и непохожесть на других. Не превращайте воспитание в пытку для ребенка. Выбор всегда должен быть за ребенком. А родители могут ему только предлагать: мудрость своего сердца и щедрость своей души, любовь, восхищение и поддержку, уважение и признание.

 Виховуємо у дошкольника свідоме ставлення до себе

• Привчаємо дитину уважно ставитися до себе, виявляти інтерес до своїх особливостей, станів, якостей, поведінки, результатів праці тощо.
• Вправляємо в умінні спостерігати за собою в різних життєвих ситуаціях, порівнювати різні враження про себе, радіти більшості з них.
• Надаємо перевагу запитальній формі звернень до дитини: "А ти як вважаеш?", "Якої ти думки про це?", "Ти зі мною згоден?", "Чому так?", "Чому ні?" тощо.
• З розумінням ставимось до намагань малюка з'ясувати в дорослого, чому слід виконувати те чи інше завдання, яка з цього користь для нього самого та інших людей.
• Культивуємо самостійну поведінку: прийняття власного рішення, відповідальність за його наслідки, об'єктивну оцінку результатів своєї праці, якостей, вчинків, надання комусь-чомусь переваг та відмова від них.
• Надаємо часом дошкільникові можливість самому обирати вид діяльності, складність варіанта та спосіб виконання, манеру оформлення кінцевого продукта.
• Привчаємо виробляти прогностичне та ретроспективне самооцінне судження, сприяємо формуванню позитивного образу - Я, підтримуємо віру дитини в себе, висловлюємо довіру до її можливостей та намірів.
• Заохочуємо робити припущення, обгрунтовувати та висловлювати власну думку.
• Завжди відповідаємо на запитання дитини, не уникаємо складних, незручних для себе.
• Надаємо вихованцю можливість усамітнитися, засередитися на своїх думках і переживаннях, поважаємо його прагнення розпорядитися собою на власний розсуд.

Плекаємо мовлену особистість

• Дбаємо про розвиток мовленої особистості, намагаємося не уподібнювати зайняття з мови урокам.
• Ставимося до слова не лише як до інструмента відтворення почутої від дорослого мови, а як до дійства розкриття свого внутрішнього світу, свого ставлення до людей, що навколо та самої себе.
• Пам'ятаємо: слово - категорія індивідуальна, різні характеристики мовленнєвої діяльності притаманні дівчаткам та хлопчикам, "жвавчикам" та "млявчикам", розкутим та сором'язливим малюкам.
• Диференціюємо поняття "мова" та "мовлення"; надаємо приоритет мовленнєвому розвитку дошкільнят, навчаємо їх висловлюватися, передавати словом різноманітні життєві враження.
• Намагаємося не вказувати щоразу дитині на мовленнєві недоліки та вади, повсякчас виправляти недоречності або помилки: мова - не самоціль, а важливий засіб спілкування.
• Не орієнтуємося на активний словник як на основний показник мовленнєвого розвтику дошкольника. Пасивний словник може лишитися неоціненним, тоді як саме він є важливим показником особистісного ставлення вихованця.
• Розвиваємо мовленнєву особистість у широкому життєвому контексті.
• Не центруємося на проблемі "навчити читати", бо ж навченний не означає "розумніший" чи "щасливіший" за інших. Якщо дитина схильна до читання - вчимо її цього та радіємо разом з нею; не хоче - терпляче чекаємо, заохочуємо, запрошуємо, не вдаємося до примусу. Головне - розуміти, що навчаються читати усі, а от чи полюбить дитина читати, чи зможе винисти для себе щось корисне з примусового читання?

Сприяємо фізичному зростанню дошкільника

• Пов'язуємо фізичне не лише з розвитком м'язів, а й з предметно-практичною діяльністю дитини.
• Спокійно розглядаємо разом з дитиною людьське тіло, повідомляємо елементарну інформацію про призначення різних його частин, органів.
• Говоримо дитині правду (адаптовану для віку) про зародження нового життя, призначення статєвих органів, про взаємини чоловіка та жінки, навчаємо диференціювати статєву належність людини.
• Навчаємо малюка орієнтуватись в основних ознаках здоров'я та хвороби, самостійно виявляти їх, повідомляти дорослому про нездужання та неблагополуччя.
• Вчимо орієнтуватися в безпечному-небезпечному, корисному-шкідливому, для життя і здоров'я; обігруємо непрості життєві ситуації, пропонуємо дитині апробувати елементарні способи виходу з них.
• Виховуємо основні фізичні якості: вправніть, витривалість, доступні вікові силу та швидкість, схильність до рухової активності.
• Підтримуємо інтерес дитини до здорового способу життя, виробляємо в неї звички протистояти нездоровим впливам.
• Привчаємо розуміти значення міцного здоров'я, виховуємо бажання берегти, підтримувати, доступними способами поліпшувати його.

Громадянське виховання

- Перед сім'єю;

- Перед державою;

- Перед іншими людьми.

Які ж обов'язки мають діти, чи взаємопов'язані права та обов'язки? От на що пропонував звернути увагу видатний педагог В. Сухомлинський:

Десять НЕ МОЖНА Сухомлинського:

не можна байдикувати, коли всі працюють;

не можна сміятися над старістю;

не можна вступати в суперечки з дорослими;

не можна виявляти невдоволення через те, що в тебе немає якоїсь речі;

не можна допускати, щоб мати давала тобі те, що вона не може дати собі;

не можна робити те, що засуджують старші;

не можна залишати літню людину самотньою, якщо в неї немає нікого, крім тебе;

не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу дорослих;

не можна сидіти обідати, не запросивши старшого;

не можна чекати, доки з тобой привітається старший, ти повинен привітатися першим.
 

nbsp;

/span src=

nbsp;

ph2 class= div

/p